特斯拉现金储备或不足5个月 专家称马斯克盈利信心来自中国

У В?к?пед?? ? статт? про ?нш? значення цього терм?на: Руни (значення).

Запит ?Руна? перенаправля? сюди; див. також ?нш? значення.

?Codex Runicus?, бл. 1300, один з найстар?ших текст?в ?Закону Скан???, повн?стю написаний рунами.

Ру?ни (гот. runa в?д прагерм. run- — ?та?мниця?, ?шеп?т?) — давн? германськ? л?тери I—XII ст. З?бран? у рун?чн?й абетц? — футарку. Частково п?д впливом латинсько? абетки, але воно ма? теж ? багато в?дм?нностей. Найстарш? в?дом? руни були викарбуван? в Дан?? ? походять з бл. 200 р.

Рун?чн? написи були теж в?днайден? в Укра?н?. Серед них — рун?чний напис старшим футарком на наконечнику списа, в?днайдений на Волин? ? датований бл. IV ст. (м?грац?я гот?в), а також рун?чн? написи епохи в?к?нг?в (варяг?в) з острова Березань у гирл? Дн?пра.^{[джерело?]}

Пор?вняльна таблиця

Старший футарк

Напис молодшими рунами на камен? у сел? Ваксала, поблизу Уппсали, Швец?я. Зм?ст напису на давньо?сландськ?й мов?: Hul-a let r?isa st?in tenna at K?tilbiorn, faeur sinn, ok Runfrie at bonda, ok Igulfastr ree, en ?piR.

Рун?чний напис 1886 р. на надгробку у Паркенд?, Англ?я.

Старший футарк	? f	? u	? t	? a	? r	? k	? g	? w		? h	? n	? i	? j	? ?	? p		? z	? s	? t	? b	? e	? m	? l	? ?	? o	? d
Молодший футарк	? f/v	? u/v/w, y, o, ?	? t, e	? ?, o, ?	? r	? k, g	—	—		?/? h	?/? n	? i, e	?/? a, ?, e	—	—		? ?	?/? s	?/? t, d	? b, p	—	? m	? l	—	—	—

Опис

Руни вживалися як письмо та для ворож?нь на германських землях ?з початку нового л?точислення аж до 1800-х рр., в останн?й пер?од лише за особливих потреб. Найстар?ший рун?чний напис в?днайдений в Норвег?? — це наконечник списа, знайдений в сел? Овре Стабу в Тотен?, котрий дату?ться 200 р. Цей напис звучить норв. raunijaR — ?ранить, р?же?. Збереглося багато рун?чних напис?в, оск?льки вони викарбуван? на рун?чних каменях.

Тацит у Х розд?л? ?Герман??? писав про германськ? племена:

?Передбаченню ? киданню на долю вони прид?ляють увагу б?льше за ?нших. ?хн?й метод кидання на долю простий: вони зрубують г?лку з плодового дерева ? д?лять ?? на маленьк? шматочки, як? маркують певними в?дм?нними знаками ? розкидують дов?льно на б?лу матер?ю. П?сля цього, священик громади, якщо з долею радилися привселюдно, або батько с?м'?, якщо це робиться для себе, п?сля закликання бог?в ? з очима, п?днятими до небес, витягують три шматки, по одному за раз, ? тлумачать ?х в?дпов?дно до знак?в, попередньо на них нанесених?

Найстарш? рун?чн? написи писалися старшим футарком, що склада?ться з 24 знак?в ? вийшов з? вжитку у часи в?к?нг?в.

У 500–800 рр. ряд рун були спрощен? у форм? ? ?х чисельн?сть зменшилась до 16. П?зн?ш? та середньов?чн? руни в?др?знялися залежно в?д м?сцевост?, але можна говорити про особливу норвезьку рун?чну абетку у середньов?чч?. Ц?кавим вар?антом були англ?йськ? руни, абетка яких нал?чувала до 32-36 знак?в. Вони широко використовувалися для господарських запис?в, хрон?к тощо, але поступово були вит?снен? латиницею.

З християнством прийшла латинська абетка п?сля епохи в?к?нг?в, але руни все ще продовжувалися вживатися протягом стол?ть. Корол?вськ? й церковн? написи робилися латинськими л?терами, тод? як руни вживалися в повсякденному житт? — наприклад, на записах на товарах ? коротких пов?домленнях. Водночас рун?чне письмо було розширене знаками, що в?дпов?дали латинським л?терам.

Сл?д зазначити, що руни майже завжди використовувалися для коротких запис?в на твердому матер?ал?. Рун?чн? надписи коротк? — зазвичай лише одне слово. Лише в Англ?? руни широко використовувалися для написання великих текст?в, мабуть, саме цим поясню?ться й багатство м?сцево? рун?чно? абетки. Саме в?дсутн?сть л?тературно? традиц?? рун?чного письма, а також тим, що руни асоц?ювалися з язичницьким минулим, поясню?ться вит?снення ?х латиницею.

П?сля приблизно 1400 р. руни вийшли з повсякденного життя, але знання про них залишалося. Ще у 1800 роках руни вживалися у деяких ?зольованих м?сцевостях, наприклад в Даларна в Швец??. Зараз ?снування рун?чного письма пов'язане ?з практиками ворож?ння та в?дродженням язичництва. Нараз? в сучасному св?т? широко розповсюджен? прикраси з рунами, а також набори рун для ворож?ння.

Деяк? рун?чн? знаки вживалися разом ?з латинськими, наприклад руна ? ?maer? (="людина") часто вживалася як скорочення для слова ?людина? всередин? текст?в, що писалися чорнилом на пергамент?. ?сландська л?тера ?t? ? рун?чним знаком, що ув?йшов у м?сцеву латинську абетку.

Руни в ?нших мовах

У зв'язку ?з зовн?шньою под?бн?стю, терм?ном ?руни? називають також ряд ?нших писемностей, як? з рунами н?як не пов'язан?. Це, в першу чергу, давньотюркське рун?чне письмо, писемн?сть, що використовувалась в VI—VII стол?ттях у Сиб?ру, написи, як? вперше були виявлен? в XVIII стол?тт?. Вона була дешифрована данським л?нгв?стом В?льгельмом Томсеном в к?нц? XIX стол?ття ? походять, мабуть, з р?зновиду письма пехлев?.

Рунами також назива?ться болгарське рун?чне письмо та давньоугорська писемн?сть. Угорськ? руни мають схож?сть з тюркськими рунами, однак зв'язок цих двох писемностей не доведений.

Слов'янськ? руни

На територ?? ?Укра?ни, Рос??, Б?лорус? та Латв?? було знайдено ряд напис?в, виконаних добре в?домими н?мецькими рунами. Однак у Стар?й Ладоз? та у Новгород? були виявлен? два непрочитан? написи, зроблен? нев?домими письменностями, ?мов?рно рун?чними, причому абсолютно несхожими одна з одною. Чорноризець Храбр в сво?му трактат? ?Про письмена? згаду? що давн? слов'яни користувалися ?чертами? та ?р?зами? для ворож?ння. П?сля п?дриву Каховсько? гребл? рос?йськими в?йськами у 2023 роц?, б?ля Хортиц? було знайдено старовинний човен ?з двома рун?чними цифрами, як? означають арабськими в?дпов?дно 114 та 110, що ? доказом використанням письма м?сцевим населенням задовго до запровадження кирилиц?.

У культур?

Л?тература

Дж. Р. Р. Толк?н використав один з вар?ант?в футарка (англосаксонськ? руни) у роман? ?Гоб?т?: для напису на мап? Трора. Метою цього було увиразнити зв'язок документа з гномами. Ц? ж л?тери були п?зн?ше ним використан? в перв?сних нарисах до ?Володаря персн?в?, але п?зн?ше зам?сть них автор створив власний рунопод?бний алфав?т п?д назвою к?рт.

Юн?код

Official Unicode Consortium code chart (PDF)

0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

A

B

C

D

E

F

U+16Ax

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

U+16Bx

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

U+16Cx

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

U+16Dx

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

U+16Ex

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

U+16Fx

?

?

?

?

?

?

?

?

?

Прим?тки 1.↑ Починаючи з верс?? Unicode 14.0 2.↑ С?р? зони позначають непризначен? кодов? точки

Див. також

• В?к?нги
• Руни Од?на
• ?сландськ? маг?чн? знаки
• Рун?чн? камен? в Елл?нз?
• Футарк

Б?бл?ограф?я

• Платов Антон, ?Руны: Два тысячелетия магической традиции?. — г. Москва: изд. ?Вече?, 2010 г. — 448 с. (рос.)
• Карлссон Т., ?Руны и нордическая магия?. — г. Москва: изд. ?Эксмо?, 2009 г. — 224 с. (рос.)
• Ральф Х. Блюм, ?Книга рун? (Руны викингов), под общ. ред. Платова Антона, пер. с англ. Ласточкин С. Е., Фаминская Т. В., изд. ?София?, г. Москва, 2000 г. — 192 с. ISBN 5-220-00334-8 (рос.)
• Гвидо фон Лист, ?Тайна рун?, общая редакция Антона Платова, перевод с англ. Л. Колотушкиной, — г. Москва, изд. ?Гелиос?-?София?, 2001 г. — 144 с. ISBN 5-220-00439-5, ISBN 5-344-00095-2. (рос.)
• Эдред Торссон, ?Источник судьбы? (научно-популярное издание), под общ. ред. Платова Антона, пер. с англ. Емельяновой М., Коровина М., изд. ?Гелиос?, изд. ?София?, г. Москва, 2002 г. — 176 с. ISBN 5-344-00079-0 (рос.)
• Эдред Торссон. Северная магия. — Киев : ?София?, 1997. — С. 256. — (Мистерии германских народов) — ISBN 966-7319-01-6. (рос.)
• Stephen Edred Flowers (pen-name ?Edred Thorsson?), ?Runecaster's Handbook (At the Well of Wyrd)?, Samuel Weiser Inc., York Beach, 1988 (англ.)
• Stephen Edred Flowers (pen-name ?Edred Thorsson?), ?The Secret of the Runes?, Destiny Books. 1988. ISBN 0-89281-207-9. (англ.)
• Guido von List, ?Das Geheimnis der Runen?. Vienne. 1908. (н?м.)
• Чекштур?на В. М. Мультимодальн?сть рун?чного знака: монограф?я / В. М. Чекштур?на. — Харк?в: ?НДУСТР?Я, 2015. — 316 с. ISBN 978-966-2160-64-2

Дов?дники

• Руни // Укра?нська мала енциклопед?я. Буенос-Айрес, 1964. Т. 7, кн. XIII. С. 1641.
• Руни // Л?тературознавча енциклопед?я : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. ?. Ковал?в. — Ки?в : ВЦ ?Академ?я?, 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 357.
• Рун?чне письмо / футарк // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньк?в та ?н. ; за ред. Л. Л. Звонсько?. — 2-ге вид. випр. ? допов. — К. : ВПЦ ?Ки?вський ун?верситет?, 2017. — С. 442. — ISBN 978-966-439-921-7.

Посилання

• В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Руни
• Ел?ас Леннрот. Оратор?я КАЛЕВАЛА. 50 рун
• Рун?чн? написи в норвезьких церквах
• Руни Гау?ена
• Рун?чн? шрифти Золотий р?г ? Золотий черевик
• азатру арт (н?м.)
• Руни в Берген?